Марта Онуфрів
Під час мого нещодавнього побуту в Україні на одній із координаційних рад Дрогобича я познайомилася з провідниками громадської організації «Народний фронт Дрогобича» Олегом Гайдуком і Володимиром Чумою. Їхні розслідування щодо мобільних станцій у пограниччі Галичини мене не тільки приголомшили, але й заставили негайно порушити цю тему в ЗМІ. Варто сказати, що в друкованому органі «Народного фронту» газеті «Тустань» опубліковано серію статей під промовистим заголовком «Дрогобич – полігон електромагнітної смерті!».
Пане Олеже, прошу розказати про результати ваших розслідувань.
О. Г.: Отже десь із рік тому ми з В. Чумою, зібравши достатньо потрібної інформації, з'ясували, що в пограничних містах Галичини, зокрема в рідному Дрогобичі (Львівщина), встановлено надмірну й критично небезпечну для здоров'я кількість несанкціонованих базових станцій мобільного зв’язку (БСМЗ). Передовсім нас зацікавило, чому впродовж останніх років ці об'єкти з’явилися у Дрогобичі, тим паче - у кількості, шо значно перевищує реальну потребу місцевого мобільного зв`язку.
Унаслідок нашої копіткої праці вимальовувалася цікава картина: у містах України за розміром з Дрогобича кількість БСМЗ в 5-6 разів менше, ніж у нашому місті. Відтак ми з`ясували, що в Судаку, Алушті, Ялті, територія яких удвічі більша, ніж Дрогобича, таких станцій у 6-7 разів менше. Окрім того, вони розташовані за містом на пагорбах, тобто мають якнайменший неґативний вплив на житлові райони. Ще один приклад: у важливому морському порту Іллічівську Одеської області, який за територією навіть більший за Дрогобич, є всього три БСМЗ.
Відтак ми виявили, що величезна кількість мобільних об’єктів сконцентровано також у Стрию, Червонограді, Калуші, Івано-Франківську, Львові та Тернополі. Мова йде про громадські, культурні та політичні центри Галичини, де знаходиться великий потенціал патріотично налаштованої еліти.
У самому місті Лева аномалія БСМЗ аж зашкалює: встановлено приблизно 430 таких об`єктів. Підрахували й з`ясувалося, що кількість мобільних станцій Львова в декілька разів перевищує сумарну кількість аналогічних об`єктів Одеси, Вінниці, Дніпропетровська й Полтави.
Варто зазаначити, шо в сусідніх із Дрогобичем містах кількість БСМЗ суто відповідає потребам місцевої комунікації: у Стебнику - 2 об`єкти, Трускавці - 4, Бориславі - 6. У нашому ж місті таких станцій ми нарахували аж 30 штук, з них – 15 знаходяться в центрі міста, інших 15 – по міському периметру. До речі, нашому місту вистачило б 4-5 таких станцій. Наголошую на тому, що тільки на три станції Дрогобича отримано офіційний дозвіл, а інші 27 – без жодної реєстраційної документації. Найстрашніше, що мобільні станції в Дрогобичі знаходяться поруч із гімназією, навпроти пологового будинку, дитячої лікарні і т.д. Чи не тому цвинтарі Дрогобича, Стрия, Львова, Тернополя, Червонограда, Івано-Франківська та Тернополя розростаються з неймовірною швидкістю?!
А що робить наша преславна СБУ? Зрештою, як здійснювати контроль за мобільними станціями?
О. Г.: Щодо роботи СБУ, то напрошується сумний висновок: яка держава, така й спецслужба. Звісно, всі ці об’єкти повинні бути під контролем СБУ. А основними документами для реєстрації мобільних станцій мають бути:
1. Дозвіл Міністерства транспорту та зв’язку на встановлення об’єкту на даній території.
2. Заявка ймовірного власника з аргументацією доцільності встановлення даного об’єкту.
3. Наявність акту й сертифікату, параметрів тощо.
Пане Володимире, хто й для чого встановив таку критичну кількість БСМ?
В. Ч.: Однозначним є те, що завищена кількість БСМЗ є надзвичайно небезпечною для здоров’я. Позаяк відбувається електромагнітне опромінення, яке спричиняє цілу низку небезпечних захворювань. На мою думку, ці неконтрольовані об’єкти, встановлені в межах міста, здійснюють експеримент психотропного впливу. Безперечно, за всім цим стоять певні зацікавлені сили. Скажу, що згідно зі світовою практикою об’єкти мобільного зв`язку повинні бути в невеликих кількостях, малої потужності й знаходитися поза межами міста.
Яку ще небезпеку таїть концентрація БСМЗ та з якою метою це зроблено?
О. Г.: Припускаю, що певні сили під комунікаційні мережі мобільного зв’язку маскують об’єкти іншого призначення. Окрім суто технічного використання з метою прослуховування телефонних розмов, ними можна проводити психотропні експерименти, а це - техногеноцид галичан за етнічною й політичною ознакою. Важко щось конкретизувати, не знаючи достеменно технологічних характеристик використовуваної апаратури, її параметрів тощо.
Однак висновки медиків звучать переконливо й перестерігаюче: величезна кількість електромагнітних щитів, які встановлено у прикордонній зоні Галичини, є, передовсім, для мешканців Червонограда, Львова, Дрогобича, Стрия, Тернополя й Івано-Франківська джерелами смертоносного опромінення. А це – онкологічні, серцево-судинні захворювання, психічний розлад, головні болі тощо. Тобто йдеться сучасне й майбутє галицької гілки української нації, її генофонд.
Темою наших консультацій із фахівцями Львова, Києва та предметом пошуків в Інтернеті була шкідливість електромагнітних полів. Із усієї отриманої нами інформації можна зробити висновок: особливо небезпечними для здоров`я людей є передача сигналів мобільних телефонів із використанням електромагнітних хвиль БСМЗ.
Тут варто згадати про експерименти канадських учених, проведені на піддослідних мишах. Виявилося, що в мишей, яких опромінювали сотовими телефонами та БСМЗ, спостерігається прискорене старіння клітин, що вдвічі призводить до скорочення тривалості життя. Саме цим пояснюється висока смертність міст Галичини, зростання кількості невиліковно хворих, нескінченні черги у лікарів, відсутність здорових школярів, скарги мешканців на головні болі, нудоту, нестійкий сон тощо.
Окрім того, електромагнітне випромінювання неґативно впливає на центральну нервову систему, людський мозок, тобто у структурі нервової клітини руйнується білок. Унаслідок цього клітина не може відновитися, а відмирає, що призводить до послаблення пам'яті.
Про скриті цілі аномальної кількості встановлених станцій. Дехто з фізиків припускає, що вони, як потужні електромагнітні парасолі, можуть бути системою протиракетної оборони (ПРО), головно під час якогось воєнного конфлікту з країнами НАТО. Хто встановив такі системи ПРО, кому вони потрібні й хто може здійснювати над ними контроль? Відповідь однозначна: лише Росія. Можна підсумувати, що Росія не тільки здійснює повний контроль над Україною, але й використовує нашу територію у своїх мілітарних цілях.
У якому часовому відрізку люди найбільше страждають від БСМЗ?
В.Ч.: Ми попросили деяких мешканців Дрогобича вести щоденники, де б вони записували зміни у власному самопочутті, наприклад, коли починається головний біль, чим супроводжується та в якій годині закінчується. Переважаюча більшість підтвердила вплив неґативних чинників: десь в 9-ій год. ранку (внаслідок нарощування потужності випромінювачів) відбувається значне погіршення фізичного стану. У проміжку між першою й другою годинами дня, тобто в обідню перерву, самочуття дещо покращується. Відтак (знову включаються станції мобільного зв`язку) до 4-ої год. пополудні всіх тягне на сон, голова відмовляється працювати, відчувається важкість у всьому тілі. Аж десь під вечір повертається деяка легкість і настрій, бажання щось робити.
Чи можуть електоромагнітні установки провокувати повені, природні катаклізми?
О. Г.: Однозначно. Електромагнітні поля, так звані щити можуть притягувати хмари. Головно, коли базові станції будуть спрямовані так, щоб заблокувати рух хмар. Унаслідок цього можуть виникати повені. Не виключено, що тим чи іншим чином можна викликати природні катаклізми. Завжди існує небезпека, що правителі з диктаторськими замашками можуть спрямувати досягнення науки не на користь людства, а на його знищення.
Чи зверталися ви з цього приводу до міської влади? Як вона реаґує на ваші публікації?
В. Ч.: Ми надіслали наше звернення з викладом фактів, арґументів і висновків в.о. міського голови А. Гладунові. У зверненні висунуто головну нашу вимогу: створити громадсько-депутатську комісію, яка має обстежити кожен об’єкт мобільного зв`язку, а також час, мету та потребу його встановлення. Окрім того, громадськості важливо знати, хто із колишніх міських головів давав негласну санкцію на проведення цього техногеноциду мешканців Дрогобича. А міська влада? Просто проіґнорувала наше звернення, як і всі наші публікації.
Знаю, що активісти «Народного фронту Дрогобича» порушували в пресі питання про смертельну небезпеку БСМЗ. Чи зверталися ви з цією проблемою до вищих державних чинників України?
О. Г.: Перед президентськими виборами-2010 ми надіслали всі наявні матеріали голові Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки й оборони Анатолію Гриценку. Він жодним чином не відреґував. Думаю, розгадка його мовчанки криється в тому, що це – питання надзвичайної ваги та шо за всім цим стоять надто потужні сили. Нам вдалося винести цю проблему на місцеві рівні – у газетах «Галицька зоря», «Тустань», рівно ж – на телебаченні «Алсет». Днями з`явилося розлоге інтерв`ю у львівському тижневику «Інформатор».
Інтерв`ю провела – Марта Онуфрів
За матеріалами
http://www.eposhta.com/newsmagazine/ePOSHTA_100316_CanadaUS.html#TOP
Підпишися під петицією
Проходить збір підписів під петицією на захист ЗНО
http://www.petition.org.ua/?action=view&id=251163
http://www.petition.org.ua/?action=view&id=251163
У Тернополі парковки стали безкоштовними
Безкоштовними стали парковки у Тернополі з початку березня. Щоправда, поки що паркування н“а халяву” - експеримент тривалістю в два місяці.
Безкоштовними парковки залишаться за умови, якщо водії дотримуватимуться правил паркування і будуть толерантними між собою, зазначають у міськраді. Коли ж впродовж двомісячного експерименту на стоянках буде хаос, їх знову зроблять платними.
Платною у Тернополі залишилася лише парковка біля Центрального ринку.
У міській раді наголошують, що безкоштовна стоянка для авто – тимчасовий експеримент. А тому від самих водіїв залежить, чи так буде постійно.
Ідея експерименту пов’язана з тим, що більша частина парковок є для міської ради збитковими.
Парковки поділяються на два різновиди - місця біля супермаркетів і торгових центрів, за які ті самі сплачують міськраді, а також парковки, на яких гроші брали працівники “Міськавтотрансу”.
За паркування біля торгових центрів у міський бюджет будуть перераховувати самі магазини. Вони і забезпечували надходження в бюджет міста.
Тим часом основна проблема, пов’язана з парковками у Тернополі, - їх недостатня кількість – залишається відкритою. Міськрада наразі вирішити це питання не може.
Безкоштовними парковки залишаться за умови, якщо водії дотримуватимуться правил паркування і будуть толерантними між собою, зазначають у міськраді. Коли ж впродовж двомісячного експерименту на стоянках буде хаос, їх знову зроблять платними.
Платною у Тернополі залишилася лише парковка біля Центрального ринку.
У міській раді наголошують, що безкоштовна стоянка для авто – тимчасовий експеримент. А тому від самих водіїв залежить, чи так буде постійно.
Ідея експерименту пов’язана з тим, що більша частина парковок є для міської ради збитковими.
Парковки поділяються на два різновиди - місця біля супермаркетів і торгових центрів, за які ті самі сплачують міськраді, а також парковки, на яких гроші брали працівники “Міськавтотрансу”.
За паркування біля торгових центрів у міський бюджет будуть перераховувати самі магазини. Вони і забезпечували надходження в бюджет міста.
Тим часом основна проблема, пов’язана з парковками у Тернополі, - їх недостатня кількість – залишається відкритою. Міськрада наразі вирішити це питання не може.
Чи буде “Євро-2012” у Тернополі?
Хоча Тернопіль розглядають як місце тренувань для однієї з команд-учасниць “Євро-2012”, влада і міста, і області боїться, що підготуватися до цього ми не встигнемо.
ЄРеалізація проекту підготовки нашого міста до чемпіонату означає, як вважають можновладці, стрімкий розвиток не лише спортивної інфраструктури міста, а й покращення в соціально-економічно житті, додаткові робочі місця та можливість для зростання місцевого товаровиробництва.
“Це ж все для тернополян”
Згідно з реалізацією етапів підготовки, в місті має відбутися капітальний ремонт стадіону та інших спортивних споруд. Мають з’явитися якісні дороги, кемпінги та готелі. На ці потреби виділили відповідні кошти. Решту повинні дати місто та область. Проте роботи з підготовки тривають надто повільно.
· - Це ж все буде для тернополян. До речі, саме тому всі плани з підготовки до “Євро-2012” потрібно віддати на громадські обговорення. Але ситуація зараз така, що місто може й нічого не отримати, - каже Роман Заставний.
Річ у тому, що підготовкою міста до “Євро-2012” займається спеціально створена комісія з 22 представників міської та обласної рад і обладміністрації. Проте вона, як констатує мер, практично не працює, а на засідання для вирішення та обговорення важливих питань приходить менше половини членів.
· - Співпраця не налагоджується. І місто, і область взяли зобов’язання в 2010 році виділити по 3,5 млн грн, - зазначає мер. - Проте в облраді обговорюють можливість виділення лише 500 тисяч. Але ж є графік робіт, потрібне фінансування! Якщо ми всі не сядемо і не домовимося про нормальну співпрацю, проблем не уникнути.
“Готовності немає!”
Погодився з позицією міського голови й заступник голови обласної ради Сергій Тарашевський. Він вважає, що насамперед між собою мають домовитися перші особи - маючи на увазі Чижмаря, Заставного та Кайду. Мовляв, вони і повинні вирішити, хто за що відповідає, призначати конкретним людям конкретні завдання.
· - А відносно готелів і кемпінгів, які мають будувати і не будують чи будують повільно, - підняти дозволи на роботу, подивитися, чи реально йде якась робота, а чи, може, люди тримають землю на перепродаж. Отак поступово і треба братися за всі питання, - каже пан Тарашевський.
Думки про те, що ми маємо мало шансів долучитися до “Євро-2012”, висловив і начальник управління з питань туризму обладміністрації Михайло Лисевич. Посадовець вважає, що збудувати чотиризіркові готелі та підготувати спортивну інфраструктуру міста у такі короткі терміни нереально.
· - У місті зараз навіть на примітивному рівні готовності немає. Як приклад вам розповім про один із готелів Тернополя, там зараз корейці живуть. Так ось, там серед працівників немає жодної людини, яка б англійською говорила. Про що говорити далі? Як за два роки побудувати готелі, забезпечити їх якісну роботу, змінити місто, - говорить пан Лисевич.
За інформацією газети "20 хвилин".
ЄРеалізація проекту підготовки нашого міста до чемпіонату означає, як вважають можновладці, стрімкий розвиток не лише спортивної інфраструктури міста, а й покращення в соціально-економічно житті, додаткові робочі місця та можливість для зростання місцевого товаровиробництва.
“Це ж все для тернополян”
Згідно з реалізацією етапів підготовки, в місті має відбутися капітальний ремонт стадіону та інших спортивних споруд. Мають з’явитися якісні дороги, кемпінги та готелі. На ці потреби виділили відповідні кошти. Решту повинні дати місто та область. Проте роботи з підготовки тривають надто повільно.
· - Це ж все буде для тернополян. До речі, саме тому всі плани з підготовки до “Євро-2012” потрібно віддати на громадські обговорення. Але ситуація зараз така, що місто може й нічого не отримати, - каже Роман Заставний.
Річ у тому, що підготовкою міста до “Євро-2012” займається спеціально створена комісія з 22 представників міської та обласної рад і обладміністрації. Проте вона, як констатує мер, практично не працює, а на засідання для вирішення та обговорення важливих питань приходить менше половини членів.
· - Співпраця не налагоджується. І місто, і область взяли зобов’язання в 2010 році виділити по 3,5 млн грн, - зазначає мер. - Проте в облраді обговорюють можливість виділення лише 500 тисяч. Але ж є графік робіт, потрібне фінансування! Якщо ми всі не сядемо і не домовимося про нормальну співпрацю, проблем не уникнути.
“Готовності немає!”
Погодився з позицією міського голови й заступник голови обласної ради Сергій Тарашевський. Він вважає, що насамперед між собою мають домовитися перші особи - маючи на увазі Чижмаря, Заставного та Кайду. Мовляв, вони і повинні вирішити, хто за що відповідає, призначати конкретним людям конкретні завдання.
· - А відносно готелів і кемпінгів, які мають будувати і не будують чи будують повільно, - підняти дозволи на роботу, подивитися, чи реально йде якась робота, а чи, може, люди тримають землю на перепродаж. Отак поступово і треба братися за всі питання, - каже пан Тарашевський.
Думки про те, що ми маємо мало шансів долучитися до “Євро-2012”, висловив і начальник управління з питань туризму обладміністрації Михайло Лисевич. Посадовець вважає, що збудувати чотиризіркові готелі та підготувати спортивну інфраструктуру міста у такі короткі терміни нереально.
· - У місті зараз навіть на примітивному рівні готовності немає. Як приклад вам розповім про один із готелів Тернополя, там зараз корейці живуть. Так ось, там серед працівників немає жодної людини, яка б англійською говорила. Про що говорити далі? Як за два роки побудувати готелі, забезпечити їх якісну роботу, змінити місто, - говорить пан Лисевич.
За інформацією газети "20 хвилин".
Підписатися на:
Дописи (Atom)